пятница, 27 июня 2008 г.

Почему туризм спортивный?

Станнное название поста, правда?

Для меня - нет!

Конечно, можно дать туризму спортивному определение в соответствии с официальными документами и классификатором, можно написатьи подробно, чем же он отличается от туризма обычного.

Но я хотел бы объяснить это понятие, вернее, трактовку из позиции душевной, эмоциональной ...

Вот как на мой блог сослался в своём продолжении "обзоров ресурсов интернет так или иначе связанных с поездками, туризмом, отдыхом и т.д., начатую прошлым постом “Интернет туризм”... " азартный автор симпатичного мне туристского блога Мандалай Lelik

Цитирую - "Следующий блог - Туризм спортивный. Автор блога Алексей, пишет парень, как думаю понятно из названия, о спортивном туризме… тема для меня, честно скажу, не совсем понятная… ну не любитель я передвижения на время и т.д. хотя, скорее всего я всё немного упрощаю, ну да ладно блог хорош ,т.к. чувствуется, что Лёха искренне любит всё это. Как говорится - “мы такие разные, но всё равно мы вместе” :) Успехов ему в соревнованиях, и великолепных постов в будущем, может, и я наберусь смелости и оторву свою задницу, чтоб побегать по лесу :) Интересный пост: Сплав по бурной реке "

Так ось, продовжую про спортивний туризм (так, тут присутнє і "передвижение на время", але не це в ньому головне। Щоб зрозуміліше пояснити А ЩО Ж?, зроблю ліричний відступ...

Хлопці, вам приходилось в дитинстві до пізнього вечора грати в футбол не подвір’ї за команду свого будинку з супротивниками з будинку навпроти і на 99-й хвилині матчу "не чути" наполегливі призиви матері (бабусі, можливо батька) повернутися я в рідну оселю, щоб посмакувати суп, який вже майже охолонув і вкінці-кінців приступити до виконання домашніх завдань?

А коли ви все же таки потрапляєте додому, то какофонія, влаштована болільниками в честь забитого вами на 199 хвилині 19 голу в саму 9 разів дев’ятку воріт супротивника, і відчуте в ті в ті щасливі хвилині відчуття насолоди, ейфорії і захвату від своєї сили, незвичайними здібностями,звичайно ж затьмарила якесь там чергове батьківське повчання (а можливо, і покарання) за неслухняність.

Дівчата, а пам’ятаєте, як сидячи на лавці біля сусіднього під’їзду, ви з захватом розповідали подругам про фантастичні прикиди групи УГГУ, виступ якої мали змогу чути на багатотисячному фестивалі в місті Емську, і просто фізично в ті хвилини відчували приплив адреналіну в вашу кров?...

Щось подібне відчуваємо і ми, спортивні туристи в категорійному поході, на змаганнях з туристського багатоборства, на трасах спортивного орієнтування.
Я б навіть назвав ці почуття запрограмованими відчуттями задоволення і насолоджування। Звичайно ж, це - наркотик, але наркотик абсолютно нешкідливий для вашого здоров’я। Тобто, тут присутній елемент привикання до тимчасових похідних и змагальних труднощів взамін на чекання, приємностей - перемоги над собою при доланні складних перешкод (я всё можу!), отримання задоволення від любування яскравими та екзотичними пейзажами...

Ось так коротенько я можу інтуїтивно, чи що, пояснити своє розуміння спортивності туризму.

Іншими словами - це азарт, емоції на вищому рівні,але обмежені все ж певними рамками - складністю, протяжністю, маршруту наприклад।

Я хотів би, щоб і ви, мої читачі, взяли участь в цій дискусії।Тому що те, що я вище написав - це не чиїсь там наробки, це не догма і не правила, а чисто мої емоційні роздуми

Я думаю, ми продовжимо ще цю тему...
____________________
Постовий.

  1. В блоге Виталия Сердюка По горячим следам выступлений. Ориентирование в Швейцарии

понедельник, 2 июня 2008 г.

Прогулянка по Гірському Криму

І ще один альбомчик в розділ фото розміщую ... Дуже короткий коментар.
Давно з друзями збиралися пробігтися по кримських гірках.
З дитинства (з 1998 року) їздив на побігеньки у Симфер, до Алушти і на Ангарський перевал. Возили мати-батько на змагання спортивного орієнтування. Кримські хлопці і Віктор Геннадійович Кир'янов з Києва карти класні в цих районах намалювали. Ось уже 10 років з ним бігаємо.

Ну, а хотілося пройти і зі спорядженням автономним по хребтах, природою, не поспішаючи, помилуватися.

Одним словом, зібралися і пройшли від Бахчисарая по печерних містах і фортецях до Ялти. Ще й на морі три зо поплескали. Все це можна побачити на моїх фотках і слайдшоу.
Коментарі:

Тимур від 12 лютого 2009
Подивився фотки на Яндексі, поностальгував. Ми з друзями все узбережжя пішки кілька разів пройшли. А в минулому році на великах проїхали. Краса. Не потрібен нам берег турецький ...

Олекса від 12 лютого 2009
Тимур, солідарний! :)